Грішник Емма Скотт

ЛЮСІЯ завжди вважала себе інтровертом. У мене була маленька квартирка на Манхеттені та величезний стелаж з романами про кохання. Вечорами компанію мені складав Едгар, квітка в горщику. А парочки в метро дратували: на їхньому фоні я гостріше почувалася самотньою. Того дня я виявила на порозі будинку незнайомця.У його чорних як смоль очах відбивалася вічність. Він нагадував скульптуру епохи Відродження. З його білої спини росли два чорні крила. Серце підказувало: треба допомогти. Хоча хотілося тікати. Тікати геть від Кассіеля, живого уособлення моїх темних демонів. Хтозна, можливо, він моє найстрашніше прокляття.

КАССИЕЛЬ Давним-давно в мене було яскраве життя. Я командував цілими арміями. Тепер же моя зброя – людські бажання і пристрасті. Я справжнісіньке зло, виродок пекла. І мій час закінчується. Жага викуплення нестерпна. Можливо, вже надто пізно: у мене багато гріхів. Але хоч би яким неймовірним це здавалося, я прагну краще. Страшно віддавати свою вічну душу в руки простої дівчини. Але знаю, Люсі зможе мені допомогти. Вона зіткана зі світла і вкаже мені шлях до порятунку з бездонної темряви.