Між «привіт» та «прощавай» Емма Скотт (м'як.обкл)

ФЕЙТ

Життя, яке я вела в Сіетлі, нагадувала суцільний хаос. Вдень — рекламна агенція та ділові зустрічі. Вночі новий бойфренд. Розуміючи, що так більше не можна, вирішила рвонути на Гаваї. В надії, що природа допоможе мені знову знайти себе. Але ховаючись від усіх, я потрапила до Ешера. А він до мене в серці. Цей хлопець нагадував айсберг: він був витканий із протиріч, не помітних оку. Ешер любив океан і гасив пожежі. Але загасити моє полум'я йому було не під силу. Однак навіть сильне тяжіння не врятувало б нас. Я не готова була покинути все заради нього.

ЕШЕР

Свій час я присвячував порятунку життів і турботі ... про всіх, крім себе Мені здавалося, що я чую океан. Він був тим справжнім, чого мені не вистачило в дитинстві. Залишивши Нью-Йорк, я думав, що знайшов рай. Але, коли з'явилася Фейт, зрозумів, що займався самообманом. Мені потрібне було кохання, а не безпечна порожнеча. Ось тільки ми були різними. Вона — міська дівчина із Сіетлу, я — простий пожежник із тропічної глушині. Між нами пролягла прірва. І врятувати наше кохання було все одно, що втихомирити вируючий океан. Але коли доля знову приведе нас один до одного, чи зможемо ми встояти?